|
СЛОВНИК СЛІВ ТА ВИРАЗІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, ДЛЯ ЯКИХ ВІДСУТНІ ЗАДОВІЛЬНІ ВІДПОВІДНИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Словник слів та виразів, для яких знайдені відповідники |
СЛОВНИК СЛІВ ТА ВИРАЗІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, ДЛЯ ЯКИХ ВІДСУТНІ ЗАДОВІЛЬНІ ВІДПОВІДНИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ КОМЕНТАР Попередні покоління ідеологів української культури намагалися, і небезуспішно, нав’язати своїм співвітчизникам думку про високу й самодостатню цінність української мови. Такий підхід не дозволяє зрозуміти той неусувний факт, що будь-яка мова недосконала і в кожен момент історичного часу потребує розвитку й доповнення. Відтак, захисники "солов’їності" практично настоюють на консервації наявних мовних реалій, що в епоху бурхливого розвитку науки і техніки згубно для мовної системи. Усвідомивши цей факт, засновники Центру мовної інженерії виробили альтернативний — інженерний — підхід до мови. Одним із практичних результатів застосування цього підходу став даний словник, в який занесені слова і вирази, якими пересічні і не дуже українці послуговуються щоденно в своєму спілкуванні — але винятково в російськомовних контекстах, — в той час як намагання висловити ті ж думки українською викликає явні утруднення. В словник включена тільки загальнолітературна лексика. Цим зумовлюється і те, що ми обмежилися винятково російською мовою, якою українці актуально послуговуються в суспільно значущих масштабах. Жовтим кольором відмічена (а) лексика російскої мови, у введенні відповідників для якої автори словника сумніваються, вважаючи, що можна обійтися і прямим запозиченням та (б) аргументація чи пропозиції, в правильності якої автори не впевнені. |
|
РОСІЙСЬКИЙ ОРИГІНАЛ | НОРМАТИВИ СЛОВНИКІВ | КОМЕНТАР: НЕЗАДОВІЛЬНІСТЬ НОРМАТИВІВ | НАШІ ПРОПОЗИЦІЇ |
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
Бегущий (бегущая строка, дорожка; бегущее поле (физ.)) | див. наст.словник | швидкоплинний | |
Бегунок | бігунок | -ок в цьому русизмі звучить відверто не по-українському | |
Безличный | безликий | (не з 3т. Р-У) | |
Безмятежно безмятежность безмятежный |
безтурботний, спокійний, погідний, погідливий; |
"безтурботний" має відтінок несерйозності; "спокійний" — надто прозаїчно, що не відповідає призначенню; "погідний", "погідливий" стосуються погоди, а не людського душевного стану |
небентежно небентежність небентежний |
Белизна | білість, білизна | білизна це "бельё"; -ість не застосовується в кольорових позначеннях: є "блакить", "чорнота", але не може бути "чорності", а "блакитність" не може вживатися окремо, а тільки разом із іменником, якому ставиться у відповідність | |
Бесполезно БесполезностьБесполезный |
некорисний, марний, даремний |
проблема добре ілюструється вживанням прислівника: "Я пробовал. — Бесполезно" та іменника: "Бесполезность всего предприятия стала для нас очевидной далеко не сразу" | |
Бодрствовать Бодрствующий |
1. не спати 2. пильнувати
|
потрібне для вжитку саме значення 1.; але воно має передаватися позитивно, а не негативно, бо по суті сон є відсутністю нормального стану притомності, "бодрствования", а не навпаки — і це гостро відчувається щодо даного поняття в межах психології, біологічних наук і філософії |
|
Большой — Великий (різниця) | |||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Великий (див. Большой) | |||
Величайший | найвидатніший, найвизначніший | недостатньо сильно | |
Висельник | вішальник, повішеник, шибеник | перше та третє не підходять за змістом, друге — штучне | |
Возмездие | відплата, віддяка; помста; покара, кара | ||
Возомнить 1. о себе что-л. 2. нечто (див. мнить) | |||
Вольность —вольности (позволять, допускать) | вільність, вільності | і те, і друге — русизми | |
Воображать 1. себе 2. себя | |||
Восседать | |||
Вторгаться (в область чего-либо) | удиратися; втручатися | вступати | |
Выразимый | 3-томн. рос.-укр. цього слова не знає | слово потрібне передусім як термін логіки, що означає передаваність виразів однієї (логічної) мови в іншій; по-друге, як квазітермін філософії мистецтва і мистецтвознавства | вираженний (наголос на "е") |
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Гласить (принцип гласит: ...) | |||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Дерзать | дерзати; (осмеливаться) наважуватися, насмілюватися | найчастіше вживається в значенні "пробувати", "намагатися"; всім відоме "дерзайте!" означає, по суті, "хай щастить!" | |
Дородность Дородный (перен.) |
|||
Досада | досада, прикрість, шкода |
1. назва психічного стану ( може бути "досада", але не "прикрість") 2. вигук (може бути "прикрість", але не "досада") |
|
Достоинство (позитивна якість, риса) | достоїнство | русизм | |
Достопримечательность | неможливо передати навіть описовою конструкцією, а поза тим слово дуже вживане і функціональне | ||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Единообразие Единообразный |
єдиноманіття єдиноманітний |
||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Задаваться вопросом | ставити собі запитання | по-перше, дуже книжно; по-друге, громіздко; по-третє, відсутня вказівка на інтенціональність (спрямованість на предмет питання) та зацікавленість у відповіді | |
Заблуждаться Заблуждение |
помилятися
|
не всяка помилка "заблуждение": насправді, це (а) стан свідомості, точніше, переконання; (але не факт дійсності і не дія), (б) це обов’язково неситуативна помилка, але стале переконання | |
Забавлять (іроніч.) | забавляти | потішати (але не "втішати", бо це означає сприяння поверненню нормального, принаймні не-поганого настрою, тоді як "забавлять" — це підвищувати вже гарний настрій, інтенсивно розважати; і не "тішити", бо це переважно — милувати, неактивно розважати) | |
Заводной | заводний | ||
Заключать (в) |
поміщати (в) |
русизм | брати (в) |
Закрепощать Закрепощение (стеснение мышц) |
|||
Заметка (заметки о...) | замітка (але) нотатки | немає необхідного лексичного ряду | нотатка |
Запретный | Заборонений | це — "запрещенный", а не "запретный" | |
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Избавлять(ся) | увільняти, позбавляти | ||
Извращаться (діяти по-збоченецькому) | |||
Изначально ( ~ предполагалось, что..., ~ это понимали, как...) | із самого початку | не зовсім те: звучитьтак, ніби той стан, що мав місце "із самого початку", чинний і дотепер, тоді як "изначально" часто використовується для вказівки на те, що описуваний стан якраз змінився | |
Искушенный (обізнаний) | досвідчений, навчений | смисл слова в тому, що воно вказує щодо конкретної області діяльності чи знання на деяку особу як таку, що добре знається на цій області і знає ціну (sic!) всьому, що в цій області трапляється; але зовсім не мається на увазі, що її хтось всьому цьому навчив, радше навпаки, "искушенным" назвуть того, хто досяг компетенції власним досвідом; при цьому, "досвідченість" сама по собі є неадекватною характеристикою в цьому випадку, ос. (а) є специфічною для діяльності, але не знання: не можна сказати: "він досвідчений у цій філософській системі", (б) не має вказівки на здатність оцінювати, тобто судити, (в) говорить тільки про сам факт досвіду (який може бути і негативним), але навіть не натякає на обсяг компетентності | |
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Лазейка (перен.) | лазівка, пролазка, вилазка, викрут | ||
Легкообозримый (див. обозримый) | легкооглядний (наголос на "я") | ||
Лидировать | лідирувати | росфйське "-ир-" в українській місця не має | |
Ликовать | |||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Малоимущий — неимущий (різниця) | незаможний | ||
Мелок | крейдяник, крейдик | ||
Метаться | метатися, кидатися; борсатися, метушитися | ||
Мнение (як квазітермін: "различие между знанием и мнением") | гадка, опінія | "опінія" полонізм; словом "гадка" актуально оперують в зазначеному значенні деякі філософи, однак, загалом термінологія нині не усталена | |
Мнить | |||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Назидание Назидательно Назидательность Назидательный |
повчання, напучення | "напучення" має відверто медичний відтінок; "повчання" має ширше значення, ніж потрібно, в тому числі може вживатися в негативному сенсі | |
Налицо | |||
Нарабатывать Наработка |
наробляти | вживається разом із збірними поняттями (наработать много материала), в той час як "наробити" можна, радше, певний ряд окремих дій чи певну кількість окремих предметів |
напрацьовувати напрацювання |
Насыщение Насыщать(ся) |
нагодовування, насичення, насищення
|
||
Научение | психологічне поняття, що означає цілеспрямоване вироблення умовно-рефлекторної повендінки | ||
Невезение | невезіння, невдача, неталан | можливо, годящим є "неталан", однак на даний момент розвитку мови звучить незвично | неталан |
Невменяемость Невменяемый |
несамовитість несамовитий |
від сп’яніння теж стають "невменяемыми", але не несамовитими, тобто не скаженими | |
Неимущий (див.: малоимущий) | |||
Немаловажно Немаловажный |
неабияк важливо немаловажний, неабиякий |
||
Невразумительно Невразумительный |
неясний, непереконливий |
(а) не має іронічного відтінку, що часом необхідно (б) не передають значення "позбавлений звязності": "речь младенца невразумительна" |
|
Невыразимый (як термін) (див. Выразимый) | невираженний | ||
Недостающий |
1. якого бракує 2. в знач. прикм. "відсутній" |
1. громіздко 2. дуже неточно: сожна бути відсутнім і зовсім не потрібним водночас |
|
Недотрога | недоторка | калька з російської, і доволі абсурдна | |
Недоумевать Недоумение |
(за)чудуватися (за)чудування [спантеличення] |
потрібен повноцінний лексичний ряд | |
Неимущий (див. малоимущий) | |||
Немыслимо Немыслимый |
|||
Необозримый (див.: Обозримый) | неоглядний | ||
Неподобающий | неподобний | дурня, хоча: "неподобство" | |
Непокоримый | нескоримий | "-им" — рос. суфікс | |
Непростительный (див. простительный) | непробачний, непростимий, непрощенний | все це, радше, выдповідники для "непростимый" | |
Неувязка | непогоджен|ня(ість) | не всі відтінки: немає значень: (а) проблема, негаразд (б) помилка — але саме ці значення найуживаніші | |
Нрав (характер) — Нрав (обычай) (різниця) Нравы (обычаи) |
потребує окремої назви, передусім останнє поняття; див. коментар до ст. "Нравственность" |
||
Нравоучение 1. інформація 2. дія Нравоучительный |
напучення |
див. коментар до ст. "Назидание" | |
Нравственность ("нравственность нравов" — Ніцше) (відтінок) | Ніцше у свій час ввів для етики неоціненне за значенням поняття "нравственности нравов", яке означало моральну оцінку моральних кодексів і систем; в українській це поки що неможливо адекватно передати, так що ми втрачаємо можливість повноцінного обговорення проблеми | ||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Обнадеживать | подавати надію; запевняти; підбадьорювати | обнадіювати | |
Обозримый (див.: Легкообозримый, Необозримый) | доступний для огляду | оглядний (наголос на "я") | |
Обучаемость | — | навчуваність, научуваність | |
Общительный | товариський; компанійський | немає вказівки на мовлення | |
Осекаться |
1. давати осічку 2. осікатися |
русизми | |
Осечка | осічка | русизм | |
Останавливаться на (т. зрения, фактах) | зупинятися, спинятися | оскільки тут ідеться про фіксацію уваги, варто зменшити часопросторові асоціації припинення механічного руху | спинятися |
Отвес (прилад) | висок | не вживати як синонім до слова "скроня" ! | висок |
Отвлеченный |
1. абстрактний 2. абстрагований 3. далекий від (реальної) дійсності |
в 1. та 2. немає необхідних значень (а) порожній, ні про що мовлений, (б) занадто загальний, неконкретизований, або недоконкретизований — які не повністю передаються описовою конструкцією 3. | |
Охотно признавать что-л. (тобто, без застережень) | |||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Пловец | плавець | "плавець" — це "плавник" (риби) | |
Площадка (лестничная, вагона) |
площадка, майданчик, площинка |
"площадка" — відвертий русизм "майданчик" звучить так, ніби це місце запуску ракет "площинка" це маленька площина, у зменшувально-пестливому сенсі |
|
Повелевать | веліти | ні, бо "повелевать" правити (стан), а "веліти" наказувати (дія) | |
Подразумевать | мати на увазі (на думці) | не передає значення "приписувати значення", напр.: "под этим я подразумеваю..." тут явно кращ сказати: "це я розумію як..." | |
Подходить (это не подойдет) | підходити (не — пасувати) | русизм | |
Показания (приборов) | показання | русизм | покази |
Помесь | помісь, покруч, мішанина | перше — русизм, два інші спробуйте но підставити в нейтральну фразу типу: "помесь дога с овчаркой" | |
Порок 1., 2. прям. 3. впадать в ~ чего-л. |
1. ропуста, порок; 2. вада, ґандж, дефект; 3. [відсутня навіть описова конструкція] |
1., 2. дуже обємне слово, але тим дуже зручне, про що свідчить широка застосовність 3.; імовірно, є сенс скористатися тут призабутим словом "ґандж" | ґандж ( див. наст. словник, ст. "Ущербный") |
Порядок: в порядке предложения (создания и т. д. ч.-либо) |
як пропозицію(я), за пропозицію |
неадекватно, бо не передається процесуальність дії |
в порядку |
Посильный |
підсильний посильний |
може бути це той, хто на посилках |
підсильний |
Похлеще | 3 т. рос.-укр.словник ць. слова не знає | "Нужно сомневаться похлеще, чем Декарт" (Ніцше) | |
Пресыщать(ся) Пресыщение |
пересичення, переїд |
перше — русизм, друге незастосовне в якості абстакції: "пресыщение организма", "пресытившись книжными знаниями" |
|
Прелестный | чарівний, чудовий, знадливий, принадний (принадливий) | немає лексичного ряду (див.: "Прелесть") | |
Прелесть |
краса |
див.: "Прелестный" | |
Привязанность | прив’язаність | русизм, хоча етимологічно небезглуздий | |
Притворно | удавано; облудно; нещиро | ||
Притворый | удаваний; облудний; нещирий | ||
Притворство | удавання, прикидання; облуда; удаваність | ||
Притворщик Притворщица |
удавальник удавальница |
||
Проникать 1. куда.-нибудь 2. взглядом | 2. прозирати | ||
Просвещать | освічувати; просвічувати, просвіщати | в добу рентгенівських (точніше: пулюєвих) знімків "просвічування" та под. звучить неадекватно; окрім того, потрібно витримати лексичний ряд з назвою доби "Просвітництво" | просвітнювати |
Просвещение | (заст.) просвіта (дія), освічення (але доба Просвітництво) | див. коментар до ст. "Просвещать" | |
Просвещенный |
освічений; просвічений |
див. коментар до ст. "Просвещать" | |
Простительный (див. Непростительный) | пробачний, простимий, прощенний | "-им" — рос. суфікс | |
Просторечие | |||
Противоречие (прекословие; возражение) | сперечання, суперечка заперечення | суперечення | |
Прочувствовать | відчути, пережити, зазнати | ||
По существу («Поэтому мы вынуждены остановиться на дедуктивной т. зрения ~ ». Д.Гильберт) | по суті | ||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Разворот (книги) | іноді: розгорт | ||
Разум: розрізняти 1. разум 2. ум (див.: ум1) 3. рассудок | |||
Рассудок (див.: разум) 1. сознание 2. разум | 1. тяма | ||
Расчленять | розчленовувати | ||
Род: своего рода | до певної міри, певною мірою | ||
Рукоприкладство Рукоприкладствовать |
|||
Рутина Рутинно Рутинный |
|||
Рухлядь (старье; напр. машина) | може: мотлох — як "хлам" | ||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Сведение (сведения источников противоречивы) | відомість (наголос на "о") | ||
Свыше (с неба) | з неба | ||
Сводка (новостей) | зведення | ||
Сновидение (потрібно як термін: не "сон") | |||
Событийность Событийный |
подієвість подієвий |
||
Сохранность Сохранный |
схоронність, цілість, що підлягає охороні |
|
|
Суета | марнота | див. ст. "Бесполезность" | |
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Терпимость Терпимый |
толерантність толерантний |
||
Труднообозримый (див.: Обозримый) | важкооглядний | ||
Тупик | тупик | ||
Тупица | тупак | ||
Тщеславие | пиха, марнославство, марнолюбство | ||
Тяжеловесный |
1. важкий, незграбний 2. (залізнич.) великоваговий |
||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Уводить | в українській мові начисто відсутній клас слів на позначення дій, в яких разом із основним смислом співмислиться процес просторового віддалення від певного об’єкта (див. далі на літеру "у") | ||
Увы | (та) ба |
"ба" на відміну від "увы": (а) має окличний (вигуковий) характер — в експресивному, а не формальному сенсі (б) неявно містить елемент здивування або вказівку на новизну, незвичність того, про що далі йдеться (в) частково виконує функції сполучника "але" (г) не може бути ізольованим реченням |
|
Угон Угонять |
див.: "Уводить" | ||
Удовольствие 1. (делать что-л. в своё ~) 2. (доставлять ~) |
1. 2. робити приємність (втіху) |
1. в (у) своє задоволення [калька] 2. приносити, робити задоволення |
|
Укус | |||
Улов | |||
Ум1 (розрізняти ум-разум-рассудок; див.: Разум) Ум2: великие, выдающиеся etc. умы |
|||
Умолчание: по умолчанию | |||
Уносить | забирати | див.: "Уводить" | |
Уплывать | див.: "Уводить" | ||
Устремляться в зн. прямувати | див.: "Уводить" | ||
Устроитель (організатор, фундатор) | улаштовувач | громіздко, немилозвучно і морфологічно штучно | |
Усугубляться | погіршуватися | неточно: не дає уявлення про те, що раніше теж погіршувалося | |
Уход Уходить |
див.: "Уводить" |
||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Чехарда (перен.) | |||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н |
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |
|
Щелчёк | клацання | "клацання" це "щелкание", потрібна ж ясна вказівка на одноразовість події | |
Активні
дієприкметники
|
|||
Вводящий в заблуждение | |||
Мелькающий | |||
Отдыхающий (іменник) | |||
Существующий |
|
РОСІЙСЬКИЙ ОРИГІНАЛ | НАШ ПЕРЕКЛАД | КОМЕНТАР |
Бегущий (волна, строка, дорожка конвеера) Бегущая волна (физ.) (див.: Текучий) |
швидкоплинний швидкоплинна хвиля (фіз. термін)
|
у словах "бегущий" і "текучий" однаково відображено ідею руху в сенсі плину, тільки в першому випадку стрімкого, а в другому неквапного; тому видається доцільним об’єднати укр. відповідники обох слів в єдиний лексичний ряд (ряд слів, утворюваних з єдиного кореня зі збереженням основи смислу вихідного слова ряду), що і зроблено в наведеній пропозиції. Таке рішення вдаліше, аніж відповідне в рос. мові, де поняття обох рядів непов’язані між собою Вихідним для пропозиції був термін "швидкоплинне поле", запропонований фізиками |
Кристально чистый | джерельно чистий | нині говорять: "криштально чистий", що можна вважати звуконаслідуванням з російської; насправді ж, символом чистоти та ясності в Україні традиційно було джерело, а зовсім не кришталь (хоча в казках він в цьому сенсі вживається) |
Текучий (див.: Бегущий) | плинний | спробуйте перекласти речення "Мир по Гераклиту текуч", і ви зрозумієте проблему; значною мірою йдеться про філософський термін |
Ущербность Ущербный |
ґанджовитість ґанджовитий, з ґанджем |
дозволяє: (а) включити в даний лексичний ряд поняття "изъян", передане словом "ґандж" (б) передати смисловий відтінок, що відрізняє дане слово від слова "неповноцінний" вказівкою на дефект в можливо завершеному цілому, а не незавершеність, що має місце в останньому слові слова взяті зі словника Грінченка; видається доцільним вживати вихідне "ґандж" в чол. роді, а не в жін., як це зафіксовано в словнику |
Частный (напр. случай: не отдельный) | частинний |
розрізнення понять окремого і частинного випадків вкрай важливе логічне розрізнення. Окремий випадок відповідає конкретному випадку (це елемент множини в теоретико-множинних термінах), одному з одиничних об’єктів, які в сукупності утворюють загальний випадок. Частинний же випадок — це група конкретних випадків у межах заданого загального, що об’єднуються якоюсь спільною властивістю (це підмножина в теоретико-множинних термінах). Наприклад, окремим випадком у загальному випадку стола буде кожен стіл сам по собі; частинними ж випадками будуть випадки (поняття) дерев’яного стола, круглого стола, і т. п. використано мат. термін "частинна похідна" — "частная производная" |
|