СЛОВНИКИ

СЛОВНИК СЛІВ ТА ВИРАЗІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, ДЛЯ ЯКИХ ВІДСУТНІ ЗАДОВІЛЬНІ ВІДПОВІДНИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Словник слів та виразів, для яких знайдені відповідники

СЛОВНИК СЛІВ ТА ВИРАЗІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, ДЛЯ ЯКИХ ВІДСУТНІ ЗАДОВІЛЬНІ ВІДПОВІДНИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ

КОМЕНТАР Попередні покоління ідеологів української культури намагалися, і небезуспішно, нав’язати своїм співвітчизникам думку про високу й самодостатню цінність української мови. Такий підхід не дозволяє зрозуміти той неусувний факт, що будь-яка мова недосконала і в кожен момент історичного часу потребує розвитку й доповнення. Відтак, захисники "солов’їності" практично настоюють на консервації наявних мовних реалій, що в епоху бурхливого розвитку науки і техніки згубно для мовної системи. Усвідомивши цей факт, засновники Центру мовної інженерії виробили альтернативний — інженерний — підхід до мови. Одним із практичних результатів застосування цього підходу став даний словник, в який занесені слова і вирази, якими пересічні і не дуже українці послуговуються щоденно в своєму спілкуванні — але винятково в російськомовних контекстах, — в той час як намагання висловити ті ж думки українською викликає явні утруднення.

В словник включена тільки загальнолітературна лексика. Цим зумовлюється і те, що ми обмежилися винятково російською мовою, якою українці актуально послуговуються в суспільно значущих масштабах.

Жовтим кольором відмічена (а) лексика російскої мови, у введенні відповідників для якої автори словника сумніваються, вважаючи, що можна обійтися і прямим запозиченням та (б) аргументація чи пропозиції, в правильності якої автори не впевнені.

Вгору
РОСІЙСЬКИЙ ОРИГІНАЛ НОРМАТИВИ СЛОВНИКІВ КОМЕНТАР: НЕЗАДОВІЛЬНІСТЬ НОРМАТИВІВ НАШІ ПРОПОЗИЦІЇ
Б
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Бегущий (бегущая строка, дорожка; бегущее поле (физ.))   див. наст.словник швидкоплинний
Бегунок бігунок -ок в цьому русизмі звучить відверто не по-українському  
Безличный безликий (не з 3т. Р-У)  

Безмятежно

безмятежность

безмятежный

 

 

безтурботний, спокійний, погідний, погідливий;

 

 

"безтурботний" має відтінок несерйозності; "спокійний" — надто прозаїчно, що не відповідає призначенню; "погідний", "погідливий" стосуються погоди, а не людського душевного стану

небентежно

небентежність

небентежний

Белизна білість, білизна білизна — це "бельё"; -ість не застосовується в кольорових позначеннях: є "блакить", "чорнота", але не може бути "чорності", а "блакитність" не може вживатися окремо, а тільки разом із іменником, якому ставиться у відповідність  

Бесполезно

Бесполезность

Бесполезный

 

 

некорисний, марний, даремний

проблема добре ілюструється вживанням прислівника: "Я пробовал. — Бесполезно" та іменника: "Бесполезность всего предприятия стала для нас очевидной далеко не сразу"  

Бодрствовать

Бодрствующий

1. не спати 2. пильнувати

 

потрібне для вжитку саме значення 1.; але воно має передаватися позитивно, а не негативно, бо по суті сон є відсутністю нормального стану притомності, "бодрствования", а не навпаки — і це гостро відчувається щодо даного поняття в межах психології, біологічних наук і філософії

 
Большой — Великий (різниця)      
В
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Великий (див. Большой)      
Величайший найвидатніший, найвизначніший недостатньо сильно  
Висельник вішальник, повішеник, шибеник перше та третє не підходять за змістом, друге — штучне  
Возмездие відплата, віддяка; помста; покара, кара    
Возомнить 1. о себе что-л. 2. нечто (див. мнить)      
Вольность —вольности (позволять, допускать) вільність, вільності і те, і друге — русизми  
Воображать 1. себе 2. себя      
Восседать      
Вторгаться (в область чего-либо) удиратися; втручатися   вступати
Выразимый 3-томн. рос.-укр. цього слова не знає слово потрібне передусім як термін логіки, що означає передаваність виразів однієї (логічної) мови в іншій; по-друге, як квазітермін філософії мистецтва і мистецтвознавства вираженний (наголос на "е")
Г
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Гласить (принцип гласит: ...)      
Д
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Дерзать дерзати; (осмеливаться) наважуватися, насмілюватися найчастіше вживається в значенні "пробувати", "намагатися"; всім відоме "дерзайте!" означає, по суті, "хай щастить!"  

Дородность

Дородный (перен.)

     
Досада досада, прикрість, шкода

1. назва психічного стану ( може бути "досада", але не "прикрість")

2. вигук (може бути "прикрість", але не "досада")

 
Достоинство (позитивна якість, риса) достоїнство русизм  
Достопримечательность   неможливо передати навіть описовою конструкцією, а поза тим слово дуже вживане і функціональне  
Е
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору

Единообразие

Единообразный

   

єдиноманіття

єдиноманітний

З
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Задаваться вопросом ставити собі запитання по-перше, дуже книжно; по-друге, громіздко; по-третє, відсутня вказівка на інтенціональність (спрямованість на предмет питання) та зацікавленість у відповіді  

Заблуждаться

Заблуждение

помилятися

 

не всяка помилка — "заблуждение": насправді, це (а) стан свідомості, точніше, переконання; (але не факт дійсності і не дія), (б) це обов’язково неситуативна помилка, але стале переконання  
Забавлять (іроніч.) забавляти   потішати (але не "втішати", бо це означає сприяння поверненню нормального, принаймні не-поганого настрою, тоді як "забавлять" — це підвищувати вже гарний настрій, інтенсивно розважати; і не "тішити", бо це переважно — милувати, неактивно розважати)
Заводной заводний    
Заключать (в)

поміщати (в)

русизм брати (в)

Закрепощать

Закрепощение (стеснение мышц)

     
Заметка (заметки о...) замітка (але) нотатки немає необхідного лексичного ряду нотатка
Запретный Заборонений це — "запрещенный", а не "запретный"  
И
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Избавлять(ся) увільняти, позбавляти    
Извращаться (діяти по-збоченецькому)      
Изначально ( ~ предполагалось, что..., ~ это понимали, как...) із самого початку не зовсім те: звучитьтак, ніби той стан, що мав місце "із самого початку", чинний і дотепер, тоді як "изначально" часто використовується для вказівки на те, що описуваний стан якраз змінився  
Искушенный (обізнаний) досвідчений, навчений смисл слова в тому, що воно вказує щодо конкретної області діяльності чи знання на деяку особу як таку, що добре знається на цій області і знає ціну (sic!) всьому, що в цій області трапляється; але зовсім не мається на увазі, що її хтось всьому цьому навчив, радше навпаки, "искушенным" назвуть того, хто досяг компетенції власним досвідом; при цьому, "досвідченість" сама по собі є неадекватною характеристикою в цьому випадку, ос. (а) є специфічною для діяльності, але не знання: не можна сказати: "він досвідчений у цій філософській системі", (б) не має вказівки на здатність оцінювати, тобто судити, (в) говорить тільки про сам факт досвіду (який може бути і негативним), але навіть не натякає на обсяг компетентності  
Л
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Лазейка (перен.) лазівка, пролазка, вилазка, викрут    
Легкообозримый (див. обозримый)     легкооглядний (наголос на "я")
Лидировать лідирувати росфйське "-ир-" в українській місця не має  
Ликовать      
М
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Малоимущий — неимущий (різниця) незаможний    
Мелок     крейдяник, крейдик
Метаться метатися, кидатися; борсатися, метушитися    
Мнение (як квазітермін: "различие между знанием и мнением") гадка, опінія "опінія" — полонізм; словом "гадка" актуально оперують в зазначеному значенні деякі філософи, однак, загалом термінологія нині не усталена  
Мнить      
Н
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору

Назидание

Назидательно

Назидательность

Назидательный

повчання, напучення "напучення" має відверто медичний відтінок; "повчання" має ширше значення, ніж потрібно, в тому числі може вживатися в негативному сенсі  
Налицо      

Нарабатывать

Наработка

наробляти вживається разом із збірними поняттями (наработать много материала), в той час як "наробити" можна, радше, певний ряд окремих дій чи певну кількість окремих предметів

напрацьовувати

напрацювання

Насыщение

Насыщать(ся)

нагодовування, насичення, насищення

 

   
Научение   психологічне поняття, що означає цілеспрямоване вироблення умовно-рефлекторної повендінки  
Невезение невезіння, невдача, неталан можливо, годящим є "неталан", однак на даний момент розвитку мови звучить незвично неталан

Невменяемость

Невменяемый

несамовитість

несамовитий

від сп’яніння теж стають "невменяемыми", але не несамовитими, тобто не скаженими  
Неимущий (див.: малоимущий)      

Немаловажно

Немаловажный

неабияк важливо

немаловажний, неабиякий

   

Невразумительно

Невразумительный

 

неясний, непереконливий

(а) не має іронічного відтінку, що часом необхідно

(б) не передають значення "позбавлений зв’язності": "речь младенца невразумительна"

 
Невыразимый (як термін) (див. Выразимый)     невираженний
Недостающий

1. якого бракує

2. в знач. прикм. "відсутній"

1. громіздко

2. дуже неточно: сожна бути відсутнім і зовсім не потрібним водночас

 
Недотрога недоторка калька з російської, і доволі абсурдна  

Недоумевать

Недоумение

 

(за)чудуватися (за)чудування [спантеличення]

потрібен повноцінний лексичний ряд  
Неимущий (див. малоимущий)      

Немыслимо

Немыслимый

     
Необозримый (див.: Обозримый)     неоглядний
Неподобающий неподобний дурня, хоча: "неподобство"  
Непокоримый нескоримий "-им" — рос. суфікс  
Непростительный (див. простительный) непробачний, непростимий, непрощенний все це, радше, выдповідники для "непростимый"  
Неувязка непогоджен|ня(ість) не всі відтінки: немає значень: (а) проблема, негаразд (б) помилка — але саме ці значення найуживаніші  

Нрав (характер) — Нрав (обычай) (різниця)

Нравы (обычаи)

 

 

потребує окремої назви, передусім останнє поняття; див. коментар до ст. "Нравственность"

 

Нравоучение 1. інформація 2. дія

Нравоучительный

напучення

див. коментар до ст. "Назидание"  
Нравственность ("нравственность нравов" — Ніцше) (відтінок)   Ніцше у свій час ввів для етики неоціненне за значенням поняття "нравственности нравов", яке означало моральну оцінку моральних кодексів і систем; в українській це поки що неможливо адекватно передати, так що ми втрачаємо можливість повноцінного обговорення проблеми  
О
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Обнадеживать подавати надію; запевняти; підбадьорювати   обнадіювати
Обозримый (див.: Легкообозримый, Необозримый) доступний для огляду   оглядний (наголос на "я")
Обучаемость   навчуваність, научуваність
Общительный товариський; компанійський немає вказівки на мовлення  
Осекаться

1. давати осічку

2. осікатися

русизми  
Осечка осічка русизм  
Останавливаться на (т. зрения, фактах) зупинятися, спинятися оскільки тут ідеться про фіксацію уваги, варто зменшити часопросторові асоціації припинення механічного руху спинятися
Отвес (прилад) висок не вживати як синонім до слова "скроня" ! висок
Отвлеченный

1. абстрактний

2. абстрагований

3. далекий від (реальної) дійсності

в 1. та 2. немає необхідних значень (а) порожній, ні про що мовлений, (б) занадто загальний, неконкретизований, або недоконкретизований — які не повністю передаються описовою конструкцією 3.  
Охотно признавать что-л. (тобто, без застережень)      
П
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Пловец плавець "плавець" — це "плавник" (риби)  
Площадка (лестничная, вагона)

площадка,

майданчик,

площинка

"площадка" — відвертий русизм

"майданчик" звучить так, ніби це місце запуску ракет

"площинка" — це маленька площина, у зменшувально-пестливому сенсі

 
Повелевать веліти ні, бо "повелевать" — правити (стан), а "веліти" — наказувати (дія)  
Подразумевать мати на увазі (на думці) не передає значення "приписувати значення", напр.: "под этим я подразумеваю..." — тут явно кращ сказати: "це я розумію як..."  
Подходить (это не подойдет) підходити (не — пасувати) русизм  
Показания (приборов) показання русизм покази
Помесь помісь, покруч, мішанина перше — русизм, два інші спробуйте но підставити в нейтральну фразу типу: "помесь дога с овчаркой"  

Порок 1., 2. прям.

3. впадать в ~ чего-л.

1. ропуста, порок; 2. вада, ґандж, дефект;

3. — [відсутня навіть описова конструкція]

1., 2. дуже об’ємне слово, але тим дуже зручне, про що свідчить широка застосовність 3.; імовірно, є сенс скористатися тут призабутим словом "ґандж" ґандж ( див. наст. словник, ст. "Ущербный")
Порядок: в порядке предложения (создания и т. д. ч.-либо)

як пропозицію(я),

за пропозицію

неадекватно, бо не передається процесуальність дії

в порядку
Посильный

підсильний

посильний

може бути

це — той, хто на посилках

підсильний
Похлеще 3 т. рос.-укр.словник ць. слова не знає "Нужно сомневаться похлеще, чем Декарт" (Ніцше)  

Пресыщать(ся)

Пресыщение

 

пересичення, переїд

 

перше — русизм, друге незастосовне в якості абстакції: "пресыщение организма", "пресытившись книжными знаниями"

 
Прелестный чарівний, чудовий, знадливий, принадний (принадливий) немає лексичного ряду (див.: "Прелесть")  
Прелесть

краса

див.: "Прелестный"  
Привязанность прив’язаність русизм, хоча етимологічно небезглуздий  
Притворно удавано; облудно; нещиро    
Притворый удаваний; облудний; нещирий    
Притворство удавання, прикидання; облуда; удаваність    

Притворщик

Притворщица

удавальник

удавальница

   
Проникать 1. куда.-нибудь 2. взглядом     2. прозирати
Просвещать освічувати; просвічувати, просвіщати в добу рентгенівських (точніше: пулюєвих) знімків "просвічування" та под. звучить неадекватно; окрім того, потрібно витримати лексичний ряд з назвою доби "Просвітництво" просвітнювати
Просвещение (заст.) просвіта (дія), освічення (але доба — Просвітництво) див. коментар до ст. "Просвещать"  

Просвещенный

освічений; просвічений

див. коментар до ст. "Просвещать"  
Простительный (див. Непростительный) пробачний, простимий, прощенний "-им" — рос. суфікс  
Просторечие      
Противоречие (прекословие; возражение) сперечання, суперечка заперечення   суперечення
Прочувствовать відчути, пережити, зазнати    
По существу («Поэтому мы вынуждены остановиться на дедуктивной т. зрения ~ ». Д.Гильберт) по суті    
Р
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Разворот (книги) іноді: розгорт    
Разум: розрізняти 1. разум 2. ум (див.: ум1) 3. рассудок      
Рассудок (див.: разум) 1. сознание 2. разум     1. тяма
Расчленять розчленовувати    
Род: своего рода     до певної міри, певною мірою

Рукоприкладство

Рукоприкладствовать

     

Рутина

Рутинно

Рутинный

     
Рухлядь (старье; напр. машина)     може: мотлох — як "хлам"
С
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Сведение (сведения источников противоречивы) відомість (наголос на "о")    
Свыше (с неба) з неба    
Сводка (новостей) зведення    
Сновидение (потрібно як термін: не "сон")      

Событийность

Событийный

   

подієвість

подієвий

Сохранность

Сохранный

схоронність, цілість,

що підлягає охороні

 

 
Суета марнота див. ст. "Бесполезность"  
Т
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору

Терпимость

Терпимый

толерантність

толерантний

   
Труднообозримый (див.: Обозримый)     важкооглядний
Тупик тупик    
Тупица тупак    
Тщеславие пиха, марнославство, марнолюбство    
Тяжеловесный

1. важкий, незграбний

2. (залізнич.) великоваговий

   
У
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Уводить   в українській мові начисто відсутній клас слів на позначення дій, в яких разом із основним смислом співмислиться процес просторового віддалення від певного об’єкта (див. далі на літеру "у")  
Увы (та) ба

"ба" на відміну від "увы":

(а) має окличний (вигуковий) характер — в експресивному, а не формальному сенсі

(б) неявно містить елемент здивування або вказівку на новизну, незвичність того, про що далі йдеться

(в) частково виконує функції сполучника "але"

(г) не може бути ізольованим реченням

 

Угон

Угонять

  див.: "Уводить"  

Удовольствие 1. (делать что-л. в своё ~)

2. (доставлять ~)

1. —

2. робити приємність (втіху)

 

1. в (у) своє задоволення [калька]

2. приносити, робити задоволення

Укус      
Улов      

Ум1 (розрізняти ум-разум-рассудок; див.: Разум)

Ум2: великие, выдающиеся etc. умы

     
Умолчание: по умолчанию      
Уносить забирати див.: "Уводить"  
Уплывать   див.: "Уводить"  
Устремляться в зн. прямувати   див.: "Уводить"  
Устроитель (організатор, фундатор) улаштовувач громіздко, немилозвучно і морфологічно штучно  
Усугубляться погіршуватися неточно: не дає уявлення про те, що раніше теж погіршувалося  

Уход

Уходить

 

 

див.: "Уводить"

 
Ч
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Чехарда (перен.)      
Щ
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н
О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Вгору
Щелчёк клацання "клацання" — це "щелкание", потрібна ж ясна вказівка на одноразовість події  
Активні дієприкметники
Вводящий в заблуждение      
Мелькающий      
Отдыхающий (іменник)      
Существующий      

СЛОВА ТА ВИРАЗИ, ДЛЯ ЯКИХ ЗНАЙДЕНІ ВІДПОВІДНИКИ

Тут розміщені словникові статті з попереднього словника, на пропозиціях з перекладу яких ми готові настоювати. Ми розглядаємо зібраний тут матеріал перкладацьким успіхом, але готові до критики.

Вгору
РОСІЙСЬКИЙ ОРИГІНАЛ НАШ ПЕРЕКЛАД КОМЕНТАР
 

Бегущий (волна, строка, дорожка конвеера)

Бегущая волна (физ.)

(див.: Текучий)

швидкоплинний

швидкоплинна хвиля (фіз. термін)

 

у словах "бегущий" і "текучий" однаково відображено ідею руху в сенсі плину, тільки в першому випадку стрімкого, а в другому неквапного; тому видається доцільним об’єднати укр. відповідники обох слів в єдиний лексичний ряд (ряд слів, утворюваних з єдиного кореня зі збереженням основи смислу вихідного слова ряду), що і зроблено в наведеній пропозиції. Таке рішення вдаліше, аніж відповідне в рос. мові, де поняття обох рядів непов’язані між собою

Вихідним для пропозиції був термін "швидкоплинне поле", запропонований фізиками

Кристально чистый джерельно чистий нині говорять: "криштально чистий", що можна вважати звуконаслідуванням з російської; насправді ж, символом чистоти та ясності в Україні традиційно було джерело, а зовсім не кришталь (хоча в казках він в цьому сенсі вживається)
Текучий (див.: Бегущий) плинний спробуйте перекласти речення "Мир по Гераклиту текуч", і ви зрозумієте проблему; значною мірою йдеться про філософський термін

Ущербность

Ущербный

ґанджовитість

ґанджовитий, з ґанджем

дозволяє:

(а) включити в даний лексичний ряд поняття "изъян", передане словом "ґандж"

(б) передати смисловий відтінок, що відрізняє дане слово від слова "неповноцінний" вказівкою на дефект в можливо завершеному цілому, а не незавершеність, що має місце в останньому слові

слова взяті зі словника Грінченка; видається доцільним вживати вихідне "ґандж" в чол. роді, а не в жін., як це зафіксовано в словнику

Частный (напр. случай: не отдельный) частинний

розрізнення понять окремого і частинного випадків — вкрай важливе логічне розрізнення. Окремий випадок відповідає конкретному випадку (це елемент множини в теоретико-множинних термінах), одному з одиничних об’єктів, які в сукупності утворюють загальний випадок. Частинний же випадок — це група конкретних випадків у межах заданого загального, що об’єднуються якоюсь спільною властивістю (це підмножина в теоретико-множинних термінах). Наприклад, окремим випадком у загальному випадку стола буде кожен стіл сам по собі; частинними ж випадками будуть випадки (поняття) дерев’яного стола, круглого стола, і т. п.

використано мат. термін "частинна похідна" — "частная производная"

Вгору